и послал его в ...
Глупов.net
Салтыков (Щедрин)

Светлое будущее / Валерій СЕРДЮК. ШАНУЮЧИ ТРАДИЦІЇ КОЧІВНИКІВ…


Я не люблю осінь. Холод. Дощі. Сутінки. Як на мене - краще вже мінус десять і сухо. Може тому, що народився взимку. А може просто шкода дивитися на помираючу природу… Та цьогорічна осінь подарувала яскраві й незабутні враження.

Холдинг "Nemiroff" організував прес-тур однією із самобутніх областей України - Вінничиною.

  

  

  

 





Досить вузькі дороги проходили по рівнині, пейзаж заспокоював, заколисував.

Прес-тур було побудовано як рух в глиб часу - від нашої доби до витоків людської цивілізації і ще далі, в епоху первинної чистоти, коли життя на планеті лише зароджувалося й поверхнею Землі повзали чудернацькі організми.


Ми шукали коштовні уламки метеориту, що впав у районі Іллінців у пізньому палеозої близько 400 мільйонів років тому й загруз у поверхню нашої планети на глибину близько 700 метрів.

Коли сучасні геологи спробували докопатися до нього, то бури зупинилися на глибині близько 350 метрів, а до самого метеориту було ще гай-гай…

Метеорит гепнувся на поверхню й розтопив граніт, вкривши його світло-жовтим відтінком.

Ми довідалися про каньйон, що був дном давнього океану протерозойської ери.




Нашим гідом протягом прес-туру був Дмитро Антонюк (на світлині), а оповів про каньйони та кратер Олександр Марчук - директор місцевої Якубівської школи, де в усіх класах навчається лише 56 учнів, а середня зарплата трохи вища за прожитковий мінімум…

Олександр Дмитрович одразу попередив: хоча в уламках метеориту і є дорогоцінні метали, добувати їх - економічно невигідно… Зате з них виходять чудові жорна для млинів… Та дехто з моїх знайомих все одно напхав до свого рюкзаку шматків метеориту, щоб удома, на кухні добути коштовність…




На жаль, ми тільки каталися провінційним містечком Немирів, споглядаючи на його красу крізь вікна автобуса...

  

  

  

  



Переночували ж в готелі з назвою "Скіфський вал". Досить гарне, ошатне помешкання. Стеля у цьому "валу", коли вимкнувши світло почали вкладатися, була всіяна зірочками, які світилися в темряві й, стомлені частунками гостинних господарів, очі засинаючих журналістів не одразу збагнули - це ілюзія (дежа в’ю) початку психічного захворювання чи реальність…



Сучасний автобус накручував кілометри Немирівським районом і привіз нас на давнє городище, де жили праслов’яни, скіфи, готи. Хто, коли, за ким - яке це мало значення, якщо навіть сьогодні розмір колишнього поселення справляє грандіозне враження.

  

Я не збагнув лише одного - як давні поселенці захищалися з боку ріки, що ділила давнє городище навпіл?

  

  

  

  

  


Після першого у моєму житті брифінгу на пеньках (про яке йшлося у попередньому матеріалі мого колеги Млинченка), протираючи затерплі кінцівки, ми потрапили на чудове паті.

Фуршет у супроводі музичного гурту "Zikko". Простіше всього було увімкнути якісь записи – та й куштуй продукцію найбільшого в Україні виробника алкогольних напоїв.

Та організатори влаштували для гостей цілий вертеп – спочатку встановлювали літери з пінопласту на кручу, а тоді жерли під живу музику інструментів, жодну назву яких я не запам’ятав...




Вогняне шоу, конкурси… На Немирівський район опускалася темрява, температура падала, накрапував осінній дощик, але, під дією дивовижних алкогольних коктейлів свідомість поступово розширювалася, темрява відступала, холодні сірі стіни кар’єру теплішали й рожевіли…









Сидячи на пеньку, я вже уявляв себе скіфом коло вогнища на язичницькому святі. Тим більше, що давні скіфи й не думали вести тверезий спосіб життя, а, у вільний від військових походів час  дудлили напої так, що цивілізовані елліни просто жахалися… Як наші предки при цьому не падали з коней?






Залишаючи цю місцину, я натхненно бубонів у нічне небо поетичне диво місцевого віршорóба:



   

© Світлини Федора МЛИНЧЕНКА.

© Опублікування чи цитування сього матеріалу дозволено виключно з посиланням на Глупов.net, а для Інтернет-видань - з гіперпосиланням на сайт http://Glupov.net

t 21 Ноября 2011 17:42
У всего в этом мире есть цель. У деревьев, животных, птиц и у людей есть цель. Одно из чудес описанное в Евангелие, претворение воды в вино.( от Иоанна 2 гл). Во многих религиях принимают антидеприсанты, но куда это может привести. 100 гр. наркомомских к победе, а 1000гр . Но что нам будет от 4х 5ти бутылок, так пел Высоцкий.

Ги-ги! 18 Ноября 2011 00:30
Тепер продажні журналісти нехай з'їздять до Яготина! Там одразу й хлібозавод, і цукровий та молочний комбінати!

Имя
Будь ласка введіть Ім'я
Сообщение
Сообщения не должны содержать ссылки на сайты
Проверочный код
Будь ласка введіть код
© 2009-2022 Глупов.net Все права защищены
Designed KinoPost. Разработка сайта: VIS-A-VIS