и послал его в ...
Глупов.net
Салтыков (Щедрин)

Светлое будущее / Федір МЛИНЧЕНКО. не КАЗОЧКА для ЧИНОВНИКІВ


Маленька Настуня, коли її тато та мама розлучилися, то пережила одразу дві прикрості.


Не бачила, по-перше, щодня тата, якого дуже любить. Бо, перебравшись із мамою жити до її батьків, переїхала з села Старе, що на Київщині, у Кривий Ріг. Та ще, по-друге, не стало у Настуні її окремої кімнатки, коли жила в татовому будиночку. Там у зáтишку гралася з ляльками, шиючи маленькі костюмчики, та забавлялася купою інших іграшок. Не стало у Настуні ще й отієї кімнатки, в якій, як принцеса, спала вночі. Її, ту кімнатку, особливо любила Настуня, бо татко, всівшись на край ліжечка, розповідав донечці вечірню казочку. Так і засинала...

Спершу, коли з мамою переїхала до бабуні Олени, було цікаво. Бо замість іграшок, до яких звикла, в кімнатці бабуні Олени постійно товклися живі люди. Та все там про щось говорили. Але з ними, переконалася Настуня, не пограєшся, як із ведмедиком чи з Барбі. Та й спати доводилося Настуні, звиклій до окремого ліжечка, в одній постіллі з мамою. Воно й добре, бо то мама! А прикрість для Настуні та, що в тій новій для неї кімнаті на інших ліжечках відпочивало ще кілька людей. І всі - пóкотом. Вдень і вночі. Проте ніхто, як тато, не розповідав на ніч казочку. Та й мама не всякої ночі пригортала до себе донечку, часто відвозячи її на квартиру прабабуні Віри. Вона, прабабуніна квартирка, без сусідів. Але Настуні спати в одній постіллі з прабабунею Вірою було не так зручно, як із якоюсь своєю іграшкою, коли засинала в окремій кімнатці таткового будинку.

Аж ось приїхав тато...

Настуня чула від мами, коли вони їхали в Кривий Ріг, що тато зможе приходити до неї, коли захоче. Проте мама і бабуня Олена чомусь насварилися на тата, забороняючи йому забрати її на кілька днів у татків будиночок, в якому у неї було аж дві свої кімнатки. Але тато таки відвіз її своєю машиною до себе додому, переконуючи Настуню, що не треба запам'ятовувати нові слова, які вона почула від бабуні Олени та мами, якими обзивали  тата...

А наступного дня поїхали в Київ. Там якісь тьоті й дяді, вбрані в білі халати, говорили щось про ванну, в якій чомусь не можна купати Настуню, якщо у ванній миється багато людей і нема пральної машини. Щось і про прабабуню Віру згадували, натякаючи на старечу неміч. Тато, накупивши якихось ліків, щодня лагідно просив Настуню проковтнути якусь гірку-прегірку пігулку. І через якийсь час свербіж між ніжками у Настуні кудись подівся.

 

А потім приїхала і мама. З двома якимись дядьками...


Настуня не встигла зрадіти мамі, кинувшись в обійми до неї. Бо перелякалася так, як тоді, коли мама посварилася з якоюсь тьотею, коли вони в сільській раді качалися по підлозі, смикаючи одна одну за волосся, та верещали, заюшуючи одна одну кров'ю. Ось і ті дяді чомусь почали душити діда Сашу- батька Настуниного тата, накинувши мотузочок йому на горло і закривавши дідуню, як ото тіточка в сільраді маму, а мама тіточку.

Настуні з переляку зробилося так зле, що й не пам'ятає, хто її запхав у машину - мама чи ті дяді, забувши прихопити улюблену її іграшку - велосипед "Салют", куплений татком. На ньому, мріяла Настуня, помандрувала б до тата...

Але знову кімнаточка бабуні Олени, в якій товчуться люди. Знову квартирка прабабуні Віри, де треба з нею засинати в одному ліжечку.

Настуня замкнулася в собі. Бо що там про щось із прабабунею та мамою розмовляти, коли вони обзивали татка словами, про які тато просив забути?

Тому мабуть Настуню, щоб не травмувати донечку, мама вирішила здати в інтернат, не настáрчивши грошей (офіційно ніде не працюючи) на власне помешкання, щоб у донечки був хоч якийсь зáкуток для навчання. Мабуть з причини безгрошів'я прилаштувала не в інтернат для особливо обдарованих діточок чи хоча б у якийсь простіший, а чомусь завезла Настуню в спецінтернат для дітей розумово відсталих.

Пофортунило мамі в її турботі про щасливе майбутнє Настуні, що людяність і розуміння виявила держава. Точніше посадóві дяді й тьоті. Чиновники. Відправили Настуню опановувати "спец" науки в Криворізьку спеціальну загальноосвітню школу-інтернат "Надія", в якій директорствує пані Полонська. Теж, до слова, Надія.

Добродійка Надія, по-батькові Володимирівна, довірившись висновкам медичних фахівців попереднього обстеження, викладеному в "Картці стану здоров'я і розвитку дитини", вгледіла в Настуні свого пацієнта. Точніше - школярочку спецінтернату. Підставою послугували висновки у "Картці...", викладені в розділі "Дані логопедичного обстеження" (мову ориґіналу збережено): "Клонический тип заикания, І степень, стрессовая форма". 

Датований той "клонический тип" 30-м серпня 2010 року. Хоча тато Настуні стверджує, що його донечка ніколи не заїкалася. Проте його мабуть не було поруч Надії Полонської, коли вона читала ту "Картку...", щоб виключно на підставі заяви мами Настуні, поданої 31 серпня, ощасливити дівчинку опануванням наук у "нульовому" Б класі.

Але, міркує тато Настуні, клонічна форма заїкання - не підстава для навчання в спецінтернаті. Та й у рóзділі "Дані про батьків" шановна пані Полонська заплющила очі на слово "розлучені" . Хоча в "бамазі" Головного управління освіти та науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації чорним по білому красується вúмога:

  

"Для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування". Але ж Настуня - не сирота, хвала Богові. Проте пані Полонській, яка виборола, кажуть, у передвиборчій гонитві в райраду звання депутата від комуністів, розумієте, не до Бога. Бо мабуть мама Настуні, ніде офіційно не працюючи, розжалобила директорське серце.

Постає питання: як ?! таке трапилося, що Настуня, відправлена першого вересня 2010 року в "нульовий" Б клас згаданого інтернату, тільки аж 22 числа першого місяця осені визнана тьотями й дядями з Головного управління освіти та науки Дніпропетровської обласної адміністрації дівчинкою, гідною, за висновком Дніпропетровського обласного психолого-медичного центру, високої честі бачити сни в інтернатівському ліжечку, а не в своїй власній кімнаті, яка нині пустує без неї в будиночку її тата, що в селі Старе на Київщині.

І чому М. Удовенко, начальник Служби у справах дітей Жовтневої райради у Кривому Розі,


віддала перевагу інтернатівському щастю Настуні, проігнорувавши обставину, що її тато - Юрій Вечерній, міг би за руцю водити рідну донечку в школу, в якій викладає історію?

Чи Настуні, як вважає чиновниця, ліпше й веселіше жити в інтернатівському колективі, як ото самітньо проводити час у двох кімнатках, які ще й досі чекають у будиночку тата на донечку?

 

 




 Світлини надані Юрієм ВЕЧЕРНІМ.

 

 

© Опублікування чи цитування сього матеріалу дозволено тільки з посиланням на Глупов.net, а для Інтернет-видань - з гіперпосиланням на сайт http://Glupov.net

та 20 Сентября 2011 19:25
А брехать дорослій людині не годиться, Юрій Вечірній, який приклад Ви подаєте своїй маленькій донечці, а ще вчитель історії, соромно повинно бути, що людей вводите в оману.

led zep 15 Сентября 2011 13:08
Противно слушать тех, кто не знаком лично с проблемой. А так из каждого можно урода сделать.

Маня 15 Сентября 2011 11:39
В таких случаях нормальные отцы не сказки пишут, а в суд обращаются. Развел тут сопли, тоже мне мужик выискался!

PiPec 26 Января 2011 01:55
И что в итоге? Моя соседка такая же бл... Дайте контакты.

Yu 14 декабря 2010 17:09
Сраная демократия! Да Сталин уже бы всех на Соловки. Вклюяая, впрочем, и папу. Интернат - забота государства - ему не нравится. Да я бы к девочке, чтобы веселее ей там было, отправил бы внуков Димы Табачника и детей Ющенка - всех, включая и взрослых.

Денис Тримчук 13 декабря 2010 00:45
Оце на ніч отаке прочитав, що й не спатиму. Коли ж ота чиновницька сваволя й безкарність нас минуть? Обіцяв же Україну для людей!

Ekonom 12 декабря 2010 22:40
Соломон бы разобрался, как и украинские чиновники - дитя мамаше, поскольку любит дочурку от всей души и всем сердцем отец. А мама... Трехрублевая телка.

Ирина 11 декабря 2010 17:02
Дивно, що наша держава декларує пріоритет проживання дитини в сім'ї (створюючи будинки сімейного типу),а насправді в даному випадку-забирає в неї таку можливість.

olex 11 декабря 2010 16:57
Навіщо такій матері дитина!Очевидно,як у тій приказці:гидко взяти - жаль покинуть.Шкода дівчинки.а продажних чиновників -до відповідальності!

Йван 09 декабря 2010 02:59
Дам 100 літрів бензину в дорогу, щоб забрати Настю. Сповістіть номер телефону на мій нік Йван, щоб зідзвонитися. Адміну ГЛУПОВ раджу залишати контакти.

kateryna 08 декабря 2010 20:04
Девочку надо вернуть отцу. А в интернате с таким директором и здоровый ребёнок станет олигофреном.

kateryna 08 декабря 2010 20:03
Девочку надо вернуть отцу. А в интернате с таким директором и здоровый ребёнок станет олигофреном.

Los 08 декабря 2010 00:47
Украина для людей из администраций, а не для козлов с Майданов.

Елена 07 декабря 2010 16:30
Ситуация действительно сложная. Получается, что любого человека, а особенно ребенка, пережившего эмоциональный стресс можно по блату определить в интернат для неполноценных детей? Но если с мамой не все в порядке, которая таким образом заботиться о судьбе ребенка, есть же отец, причем родной.

Олег 07 декабря 2010 15:53
В цій ситуації дівчинці не позаздриш...Батькові бажаю добитися перелому чиновницького свавілля та материнскької дурості

Андрій Васильович 07 декабря 2010 15:39
Чиновницький саботаж - їхній прямий і найсвятіший обов*язок. Ламаємо долі і малих і старших і старих. Випадок цілком зрозумілий - дитина повинна бути з батьком, а не у стані викраденої мучениці. Однак чиновникам це не зрозуміло. Може хтось порадить їм якісь пігулки від наволочности?

Андрій 07 декабря 2010 15:38
Якась абсурдна ситуація. Думати потрідно в першу чергу про дитину, щоб вона жила в нормальних умовах і не заганяти її в "недорозвинуті" з першого класу. Чи думала мама, віддаючи доню в такий інтернат, який слід в психіці та біографії дитини залишиться. Не можеш чи не хочеш виховувати дочку то не каліч їй життя. А головне час втрачається. Батьки не можуть домовитись, то нехай суд вирішить з ким в інтересах дитини їй краще жити. Безперечно інший повинне мати право безперешкодно спілкуватись з дитиною.

Олекса 07 декабря 2010 15:23
Тато, судячи з усього, нормальний і адекватний дядько. Я б йому довірив дочку. Головне, не те, що у нього є жилплоща для дитини. Головне, що він по-справжньому любить свою дівчинку.

nat pinkerton 07 декабря 2010 15:14
ох и мамаши пошли. можно доцю и в интернат для недоразвитых детей сдать, лишь бы папе назло сделать. ужасно когда дети становятся разменной монетой и орудием мести. позор. так и хочется спросить, чем перед вами ребенок провинился, маман?

nat pinkerton 07 декабря 2010 15:14
ох и мамаши пошли. можно доцю и в интернат для недоразвитых детей сдать, лишь бы папе назло сделать. ужасно когда дети становятся разменной монетой и орудием мести. позор. так и хочется спросить, чем перед вами ребенок провинился, маман?

Герман 07 декабря 2010 14:18
Тупо забрать, освидетельствовав девочку в Киевских больницах. А потом - в суд и на маму, и на начальников.

Ротер К. 07 декабря 2010 12:20
Есть даже праздник - День отца, отмечаемый в 3 воскресенье сентября теми, кто воспитывает детей без мам, не желая опять жениться.

Марія 07 декабря 2010 12:06
В суд на чиновників! Та ще й здерти по сто тисяч з кожного за моральну образу. І з роботи повиганяти.

Nikoly 07 декабря 2010 09:40
Мда!!! Я сам сирота. Читаю і сердце кровю обливається. Роблять з дитини хто зна що. Це було б зрозумілн якщо батьків не було, а вони ж є!

Ірина 07 декабря 2010 01:24
Папі дівчинки треба позиватися, запросивши відомого фахівця з Академії медичних наук України і дільничого лікаря, який посвідчив би, що дитина була нормальною до від'їзду з мамою.

Анюта 06 декабря 2010 23:27
Сделала мама с дочурки дурочку, чтобы избавиться.

Гліб 06 декабря 2010 22:26
Мій сусід сам виховує двох дітей, прогнавши дружину геть за подружню зраду. Хоча довелося поювати, як пише автор, з дядями і тьотями в адміністрації. Підмазав, розповідав, і мама у тих чиновників стала поганою.

Іван 06 декабря 2010 22:05
Жахлива історія... Чому діти іноді стають тараном у стосунках між подружжям?

Анюта 06 декабря 2010 20:32
Девочку в класс Б? Так ведь и мама б...

Sanyek 06 декабря 2010 16:13
Сбагрила бедную девочку, чтобы развязать себе руки. А папа - просто лох! Или и ему она ненужна.

Имя
Будь ласка введіть Ім'я
Сообщение
Сообщения не должны содержать ссылки на сайты
Проверочный код
Будь ласка введіть код
© 2009-2021 Глупов.net Все права защищены
Designed KinoPost. Разработка сайта: VIS-A-VIS