и послал его в ...
Глупов.net
Салтыков (Щедрин)

Політики / Петро ЦИГАНКО: "ЛІБЕРАЛЬНА ПАРТІЯ НЕ СПЕКУЛЮЄ НА СИТУАТИВНИХ ПРОБЛЕМАХ, СИМПАТІЯХ ЧИ АНТИПАТІЯХ"


Ліберальна партія України, взявши участь у виборах 2012 року, посіла двадцять перше місце. Ваша оцінка, пане Петро?

Якщо на цю справу поглянути поверхово, полонившись емоціями, то ніби повинно з'явитися й розчарування... Бо останнє місце нікого ніколи не прикрашувало й не прикрашатиме.

Але, якщо проаналізувати ситуацію стосовно цих виборів, пам'ятаючи, приміром, про президентські вибори 2004 року, коли Україну розпанахали на праву й ліву частини, а тим самим вкинули в глибочезну яму забуття і Ліберальну партію, і, що найприкріше, ліберальну ідею, яка рівнозначно важлива як на заході, так і на сході нашої країни, то на наше місце у політичних перегонах не слід дивитися скептично.

Бо той електоральний розкол на схід-захід нікуди не подівся, хоча вже й збігло від його початку довгих вісім років. А "склеїти" Україну після того ганебного розкольного шоку ніяк не вдається. Бо нема тих ідеологій, які цементували б наше суспільство. А лібералів, у яких є та об'єднавча ідея, до того святого діла не підпускають.

І як тоді, вісім років назад, так і зараз нас штучно стримують на цьому роздоріжжі. Адже Ліберальну партію не можна з метою завоювання симпатій східного чи західного електорату поділити на дві частини. Вона, партія, однаково рівнозначна своєю ідеологією у всіх областях, а не спекулює на ситуативних проблемах, симпатіях чи антипатіях. Повторюся: "Ліберальна партія України не спекулює на ситуативних проблемах, симпатіях чи антипатіях". Ми - осібні.

Навіть такі не прості вибори 2012 року переконали нас у цій думці та впевнили у самодостатності нашої стратегії. Адже ми рівно йшли у всіх областях. По всій Україні є наші симпатики.

Тому перше розчарування, коли почала надходити інформація про результати виборів, звітріла, як роса на сонці, тільки-но ту інформацію ми проаналізували. Переконався, що ми зробили крок уперед. Бо побачив, що кожна область (за винятком Кіровоградської) віддала за лібералів удвічі чи й утричі більше голосів, порівняно з минулими виборами.

Це ми - не обдаровуючи горілкою, не гречкосіячи та не купуючи голоси, це ми - позбавлені доступу до телебачення, до радіо, до газет... Та до всього! У нас практично не було фінансів. А без них - умовних одиниць чи гривень, та ще в умовах теперішньої фінансово-оліґархічної України, "розкрутити" довіру до партії в очах електорату практично неможливо.

Тому вибори 2012 року ми робили, як кажуть, ногами. Та ще й робили те не з метою достукатися до серця виборця, бо ті серця вже давно скам'яніли від політично спекулятивних обіцянок. Ми, повторюся, ходили ногами, щоб на кожній зустрічі з людьми ознайомлювати їх із Програмою нашої партії, а не беззмістовними ідеологемами, які на рівні партійного гасла швидше схожі на рекламний слоган просування того чи іншого товару-послуги, а не утвердження в суспільній свідомості конкретної й осяжної партійної програми. І люди нас почули.

Бо подивіться сьогодні на список тих партій! З двадцяти однієї - тільки дві, три ідеологічні, а решта - бізнесові проекти.

Рано чи пізно такі проекти зникають. Нам про ті політичні фантоми добре відомо не з такої вже й далекої історії політичного буття в Україні. Та й на цих виборах бачили аутсайдерів, які наступили на граблі, нехтуючи ідеологією. Бо партія - не товар і не шоубізнесовий проект, де навіть з німого Герасима можна зліпити естрадну "зірку" на кшталт "Поющіх трусов".

Овва, Петро Степанович! Приємно здивований Вашим пізнанням вітчизняної шоу-бізнесової кухні.

І не тільки вітчизняного шоу-бізнесу, як складової сучасної культури в Україні. Але то - окрема розмова, як вагома й посутня тема в Програмі українських лібералів.

Багато людей, ознайомившись з отією Програмою, якщо й не написали заяву про вступ до Ліберальної партії, то хоча б проголосували за її кандидатів. Проте, шановний пане Петро, нас уже донесхочу годували "свєтлим будущєм", щоб учергове ним обдуритися. Життя минає...

Розумію, люди, котрі наближаються до поважного віку, скептично поставляться до обставини, що для виходу нашої партії на чільні місця політичної популярності знадобиться... ну, десять чи й двадцять років.

Але якби мені двадцять один рік назад сказали, що Україна сьогодні буде такою, якою оце є у її політичній строкатості, я б ніколи не повірив. А пролетіло все, як в один день.

А так! Один день... Хто б, читаючи в хрущовськім "Новом мірє" про "Одін день Івана Дєнісовіча", передбачив пєрєстройку Ґорбачова?

Не штовхайте на слизьке нашу розмову, провокуючи беззмістовну говорильню. Тим паче, що часи кукурудзяних та інших генсеків ще не минули. Є їхні послідовники.

Але на історичному тлі України, сучасної її історії зокрема, якщо нам знадобиться навіть двадцять років, щоб ліберальна ідеологія перемогла, то - вже не така безконечність. Упевнений, настане час панування ідеології, яку висповідують ліберали. Тим паче, що не всі наші однопартійці пам'ятають піонерське гасло "Будь ґотов!", якщо акцентувати увагу на вашому іронічному нагадуванні про "свєтлоє будущіє". Бо і в наших рядах є ровесники нашої незалежності - молоді й активні люди.

Без грошей, кажете, "розкрутити" партію складно?

Через якихось два роки відбудуться дострокові чи чергові вибори. Не обманюймося, що на них будуть для нас, лібералів, якісь видатні результати. Адже ми, повторюся, робимо вибори ногами. Але я переконався, що там, де ми працювали, роблячи ту роботу чесно та без підкупу, то наші результати кратно вищі порівняно з тими, де у нас не вистачало людей. Ось, здавалося б, дороговказ. Але треба реально дивитися на речі - за два роки вельми складно утвердити ідеологію партії, щоб вона набула популярності.

І треба не забувати про аґресивне існування "інтерів" та шустерів, які пропагують "дєльож" країни на дві частини, що конфліктує не тільки з ідеєю лібералізму, а ще й уособлює антидемократичний та антидержавницький світогляд. Але все те - безкарно і для шустерів, і для кісєльових.

Тому, якщо реально дивитися на речі, щось кардинально змінити протягом найближчих двох років, аби наша ідеологія висунулася на передові позиції у свідомості суспільства, дуже й дуже складно.

А трапиться, що кандидат в президенти висповідуватиме ліберальні погляди?

І таке може бути. Хоча нема великої сподіванки, що котрийсь із кандидатів у президенти розверне політику на дев'яносто градусів убік лібералізму. Але він може де в чому посприяти популяризації лібералізму, щоб люди ближче були до тієї ідеології. І ті, хто не прийшли голосувати 2012 року, вирішать віддати свій голос за лібералів.

На чому базується така впевненість?

Бачимо, що починаючи з 1999 року протестний електорат кількісно тільки збільшується. Та ще й так, що збільшується не тільки протестна кількість, а й кількість громадян, які не беруть участь у виборах. Розумієте? Так, цьогоріч на виборчі дільниці прийшло майже п'ятдесят вісім відсотків виборців. Але хто ті люди? Частина просто куплена мажоритарщиками. Це - факт. Бо навіть до мене додому йшли мажоритарні ходаки, приносячи оті кульки-подарунки. Гнав їх геть, виганяв-проганяв, а вони йшли та йшли... І це ганебище коїлося по всій Україні. Сором перед усім світом! Сором, що протягом кількох десятиліть одні й ті ж брудні технології. Кажу так, бо й сам не раз балотувався у Верховну Раду. Але нічого не змінюється - підкупи нікуди не поділися. А це основна ознака мажоритарної системи. Ту ознаку витруїти чи випікти вогнем не просто важко, а неможливо. Тому треба відмовлятися від її витоків - мажоритарної системи.

Не ідеалізую партійну систему в тому вигляді, яка сьогодні є в Україні. Проте партійна система за певних умов - а саме з відкритими партійними списками, може бути набагато чистіша. І це теж наше завдання, про яке ліберали повинні пам'ятати.

 

© Карикатури  Олександра МОНАСТИРСЬКОГО.

© Світлини Федора МЛИНЧЕНКА.

© Опублікування чи цитування сього матеріалу дозволено виключно з посиланням на Глупов.net, а для Інтернет-видань - з гіперпосиланням на сайт http://Glupov.net

Валерій Стовпов 16 Ноября 2012 20:40
А я за чисту мажоритарку, бо партія то не громада. Ви пишете про Київ та обласні центри. А в селі?

Sanek 16 Ноября 2012 19:58
Та хєр їх підпустять, якщо так ялово себе ведуть.

Sanyek 15 Ноября 2012 19:44
Ну Петю опять достали! Респект.

Егор Клепов 15 Ноября 2012 10:38
Мажоритарку следует запретить. Миллионы на ветер. Только прозрачные партийные списки без бандитов и воров.

Имя
Будь ласка введіть Ім'я
Сообщение
Сообщения не должны содержать ссылки на сайты
Проверочный код
Будь ласка введіть код
© 2009-2017 Глупов.net Все права защищены
Designed KinoPost. Разработка сайта: VIS-A-VIS